В Україні набувають популярності анонімні телеграм-канали, в яких діти та підлітки публікують фото своїх ровесників з образливими коментарями та закликами до насильства. Адміністратори ж цих каналів заробляють гроші на булінгу в мережі. Як убезпечити свою дитину від кібербулінгу та яка відповідальність передбачена для адміністраторів подібних телеграм-каналів, з’ясовували журналісти Точки доступу.
Хотіла вберегти дитину від кібербулінгу і сама стала його жертвою
Анастасія – мама учня 6 класу однієї з кропивницьких гімназій. Жінці про телеграм-групу, де цькують дітей та підлітків, розповіла мама однокласника її сина.
Анастасія вирішила подивитися, чи немає там її дитини:
Зайшла туди о 9-й вечора та побачила багато друзів та однокласників сина. Зробила скрини, щоб показати іншим мамам цю групу, показати, з якими нецензурними висловлюваннями публікують фото дітей.
На ранок наступного дня знайомі написали Анастасії, що її фото з’явилося у тій же групі.
Це був скрин моєї фотографії з соцмереж з образливими коментарями. Я почала писати адміністратору та надсилати скарги у техпідтримку, щоб групу заблокували.
Адміністратор надіслав жінці номер карти, на яку потрібно скинути гроші, щоб дізнатися, хто скинув пост для публікації, та видалити його. Анастасія заплатила 200 гривень:
Моє фото продивилися понад 2 мільйони разів! Телефонувала купа знайомих, питали, чи бачила я це.
Анастасія написала у батьківський чат та попросила інших батьків звернути увагу на цю групу.
За словами жінки, згодом стало відомо, що фото опублікував однокласник її сина, нібито за зроблене нею зауваження під час позашкільної екскурсії:
Спочатку я звернулася до мами цього хлопчика, але вона все заперечувала. Далі – до поліції та директора школи.
Анастасію підтримали інші батьки школи та адміністрація навчального закладу. Згодом виявилося, що адміністратори почали публікувати дитячі фото порнографічного характеру та фото вчителів.
Це жахлива група, скидають фото дітей з образливими коментарями, закликами до насильства, нецензурною лексикою.
Анастасія надала правоохоронцям всю інформацію та скрини переписок з адміністратором цього телеграм-каналу.
У Нацполіції області від будь-яких коментарів наразі відмовляються. Триває слідство.
Жінка хоче, щоб людина, яка виклала її фото, понесла відповідальність, також вона вимагає справедливого покарання для адміністраторів телеграм-каналу.
Батьки повинні належно виховувати своїх дітей та контролювати те, чим вони займаються, а подібні телеграм-канали не повинні мати права на існування.
Як працюють анонімні телеграм-канали з кібербулінгу
За даними глобального дослідження ЮНІСЕФ, в Україні 29% опитаних підлітків були жертвами онлайн-булінгу, а 16% були змушені пропускати через це шкільні заняття.
Кібербулінг – це булінг із застосуванням цифрових технологій. Він може відбуватися в соціальних мережах, месенджерах, ігрових платформах та мобільних телефонах. Це неодноразова поведінка, спрямована на залякування, провокування гніву чи приниження тих, проти кого він спрямований, – Ред.
Навесні 2024 року серед українських дітей та підлітків почали ставати популярними телеграм-канали, у яких можна анонімно скидати фото однолітків для обговорення. Щоб не популяризувати ці канали, ми не будемо вказувати їхні назви.
Варто зазначити, що це всеукраїнські мережі, які мають свої групи у кожному обласному центрі та невеликих містечках. Під приводом анонімного спілкування та обговорення кожен охочий може скинути фото іншої людини з будь-яким коментарем. Переважно це образи, нецензурна лексика та заклики до насильства.
Групи налічують по декілька тисяч підписників, приймають туди всіх охочих. Скинути пост на публікацію також може будь-хто, достатньо написати адміністратору або в чат-бот. У деяких каналах явно простежується російський слід: серед міст, у яких працює ця мережа, зазначений Бєлгород, спілкування ведеться російською мовою.
У подібних телеграм-каналах, в основному, публікують фото дітей та підлітків віком від 8 до 17 років, хоча трапляються і фотографії дорослих – у більшості випадків вчителів.
Переважно публікація фото безкоштовна, проте в деяких каналах можуть брати невелику плату – 20 гривень. Таким чином адміністратори підвищують активність, адже група постійно наповнюється.
Далі починається заробіток. Адміністратори пропонують дітям та підліткам, яких цькують, наступні “послуги”:
- “видалити пост” – 150 гривень,
- “дізнатися, хто скинув пост” – 150 гривень,
- “дізнатися, хто скинув пост, та видалити” – 200 гривень.
Розцінки у всіх однакові. Відразу ж вказують номер карти, призначення платежу – “повернення боргу”.
Окрім того, адміністратори активно рекламують свої канали, пропонуючи гроші за те, щоб молодь приводила своїх друзів, чи розповсюджувала лінки на спільноту в своїх соцмережах. Одне з головних правил – репост має бути на тему української соцкультури.
Подібні групи часто змінюють свої назви, у випадку блокування – мають резервні канали, на які закликають підписуватися, щоб не втратити аудиторію.
Точка доступу звернулася за коментарем з приводу припинення діяльності подібних телеграм-каналів до управління кіберполіції. Проте там коментувати ситуацію поки відмовляються.
Як розпізнати, що ваша дитина стала жертвою кібербулінгу
Діти вчаться агресії, спостерігаючи за агресією інших людей, – дорослих або однолітків. Агресивна поведінка властива людям від природи, особливо підліткам. Вони відчувають потребу ствердитися в колективі.
Для підлітків позиція в колективі є дуже важливою і заради неї вони можуть йти на поступки деяким цінностям чи принципам, – вважає психологиня Інга Кузнєцова.
Окрім того, у підлітковому віці люди об’єднуються у групи і здатні на більші порушення, ніж коли роблять щось поодинці. Інтернет-середовище підсилює тенденденції до булінгу, оскільки тут можна висловлювати свою агресію анонімно та безкарно. У практиці психологині Інги Кузнєцової трапився випадок, коли її клієнт перевівся на домашню форму навчання через булінг у телеграм-каналах:
Часто шкільні класи стають середовищем булінгу, безкарності та деструктиву для дитини. Батьки та педагоги повинні формувати доброзичливий клімат в дитячому колективі. Лише в такому випадку булінгу буде суттєво менше.
Психологиня радить батькам спостерігати за змінами у поведінці своїх дітей. Причиною різних змін не завжди може бути булінг чи кібербулінг, це може бути тривожний розлад, депресія. Але в будь-якому разі ігнорувати поведінкові зміни не варто:
Дитина може бути сумною, скаржитися на самотність, не хотіти ходити до школи чи на вулицю, у неї можуть погіршитися оцінки. Вона може стати замкненою або, навпаки, агресивною.
Також дитині важливо пояснити про кібербулінг та принципи роботи анонімних телеграм-каналів. Варто наголосити на тому, що це тимчасове явище і воно не триватиме постійно.
Психологиня Інга Кузнєцова каже, що інколи в межах певного класного колективу кібербулінг може стати масовим явищем – діти публікують фото один одного, коментують, роблять скрини та розповсюджують інформацію. В такому разі відповідальність за це мають нести усі учасники процесу – ті, хто публікує дописи, і ті, хто їх поширює.
Дитяча та сімейна психологиня Катерина Гольцберг радить батькам навчити дітей важливому правилу: якщо дитина чує від незнайомців у соцмережах слова “Давай нікому про це не будемо говорити. Це буде нашим секретом”, то вона має відразу повідомити про це батькам.
Будь-який секрет з дорослою людиною – це ймовірний початок насильства. У дитини не має бути секретів з дорослими, які вона має приховувати від батьків, – зазначає Катерина Гольцберг.
Також дітям варто нагадати “правило білборду” – не варто писати у месенджері, чи розміщувати у інтернеті те, що ви б не хотіли побачити у публічному доступі:
Не пишіть і не надсилайте в месенджері те, чого б ви не хотіли побачити на білборді біля вашої школи. Не пишіть нічого за що б вам було соромно. Це правило стосується і дорослих і дітей.
Як допомогти дитині, яка стала жертвою булінгу?
Перш за все, батьки мають завжди тримати контакт зі своїми дітьми та розмовляти з ними. Подекуди це зробити важко, адже для більшості підлітків характерна замкненість:
Вони не завжди говорять про те, що їх турбує. Тому батькам важливо казати: “Що б не сталося, я тебе завжди підтримаю, – розповіла Інга Кузнєцова.
Також батьки мають доносити до дітей думку про те, що ніхто не має права ображати іншу людину. З досвіду психологині, часто дорослі можуть звинувачувати дитину у тому, що її ображають, пояснюючи це тим, що вона не вміє “нормально” спілкуватися:
Кожна людина, яка не порушує особистих кордонів інших, має право на безпеку. Це потрібно проговорювати, щоб у дитини не складалося враження, що вона погана та чимось заслужила на образливе ставлення до себе з боку інших.
Інга Кузнєцова наголошує, що при будь-якому випадку булінгу є певний алгоритм дій. Перш за все дорослі, які відповідальні за колектив, – батьки, класні керівники, вихователі – повинні пояснити дітям, що у них трапився такий випадок і ввести жорсткі санкції:
Дорослі повинні пояснити, що будь-яка образа чи фізичне насилля, має нести за собою відповідне покарання.
Інга Кузнєцова зазначає, що булінг залишає глибокі травми і може стати основою невротичних розладів та деструктивної поведінки у дорослому житті. Суспільство повинне гостро реагувати на випадки булінгу і кібербулінгу зокрема:
Діти живуть під час війни, у них підвищена тривожність. Їм вистачає стресу у повсякденному житті. Якщо ми можемо щось зробити, щоб вберегти дітей від булінгу, то ми повинні це робити. Всі разом – батьки, вчителі, правоохоронці. Ми повинні підсвічувати цю проблему.
Безпека дітей в інтернеті: поради Кіберполіції
Комп’ютерні віруси та онлайн-шахраї – не єдина небезпека, що чекає на дітей та підлітків в інтернеті.
Також вони можуть натрапити в мережі на так звані челенджі, які спонукають до агресивної поведінки у відношенні оточуючих, а також групи суїцидальної направленості.
Батькам не варто забороняти дітям заводити власні акаунти у соцмережах. Натомість потрібно сформувати тактику поведінки у віртуальному просторі:
- Навчати дітей не повідомляти стороннім особисті дані, не пересилати у месенджерах фото документів.
- Пояснювати дітям про небезпеку створення інтимних фотографій.
- Розказувати про шахраїв в інтернеті. Варто навчити дітей розумно ставитися до повідомлень про надання допомоги – фінансової чи фізичної.
- Варто вчити дітей не переходити за сумнівними гіперпосиланнями, адже за такими посиланнями може ховатися фішинговий сайт або “вірус”.
У Кіберполіції радять батькам формувати у дітей культуру етичного онлайн-спілкування. Дітям та підліткам варто пояснити, що агресія та булінг категорично заборонені. Не варто використовувати інтернет-мережу для розповсюдження пліток, погроз іншим та хуліганських дій.
Окрім того, батькам важливо формувати довірливі відносини – дитина має знати, що у будь-якому випадку має розраховувати на допомогу батьків чи вчителя.
Що робити, якщо ваша дитина стала жертвою кібербулінгу:
Якщо дитина стала жертвою кібербулінгу, варто зберегти свідчення факту кібербулінгу: листування, коментарі, відеоматеріали, зробити скриншоти неправдивої інформації. Далі необхідно звернутися до керівника навчального закладу та до управління протидії кіберзлочинам Департаменту кіберполіції Національної поліції України у відповідній області або направити електронне повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.
Особи, які стали жертвами чи свідками кібербулінгу, можуть звернутися за допомогою:
- Національна дитяча “гаряча” лінія: 0 800 500 225 або 116 111 (безкоштовно з усіх мобільних);
- Національна поліція України – 102;
- Контакт-центр безоплатної правничої допомоги – 0 800 213 103.
Відповідальність за вчинення кібербулінгу
Як зазначають у Центрі безоплатної правоової допомоги, за вчинення кібербулінгу до кривдника може застосовуватися відповідальність:
Адміністративна:
Тягне за собою накладення штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин. За адміністративні правопорушення дітей до 16 років несуть відповідальність їхні батьки. За свої дії громадяни від 16 років несуть відповідальність особисто.
Кримінальна
З досягненням 16 років до кривдника мають застосовуватися санкції Кримінального кодексу України, якщо в його діях є ознаки складу кримінального правопорушення. У випадках особливо жорстокого поводження кривдника з жертвою, кримінальна відповідальність настає з 14 років.