#громадськемісце У Кропивницькому говорили про туберкульоз в мистецтві #кропивницький #kropyvnytskyi

У Кропивницькому говорили про туберкульоз в мистецтві

Березень 21, 2024 | Новини | Переглядів: 159 | Коментарі: 0

Студенти Кропивницького фахового коледжу харчування та торгівлі з великою цікавістю разом за лекторкою подивилися на туберкульоз через призму художніх, музичних та літературних творів.

Як з’ясувалось під час обговорення, молодь зовсім по-іншому сприймала твори класиків та їх героїв. Тож запропонована тематична презентація «Туберкульоз в художній літературі, музиці, живописі» відкрила їм багато цікавого у світі медицини та мистецтва.

Студенти Кропивницького фахового коледжу харчування та торгівлі з великою цікавістю разом за лекторкою подивилися на туберкульоз через призму художніх, музичних та літературних творів.

У Кропивницькому говорили про туберкульоз в літературі

У Кропивницькому говорили про туберкульоз в літературі

Жодна хвороба не отримала такого широкого відображення в художній літературі, як туберкульоз. На це захворювання в різний час дивилися по-різному.

Письменники ХІХ століття вважали туберкульоз «благородною» хворобою і саме ним «заражали» своїх персонажів, щоб підкреслити трагічність їхньої долі. Тривалий час вважали, що сухоти розвиваються у людей, засмучених особистими драмами. Це знайшло своє відображення у таких творах, як роман Олександра Дюма (молодшого) «Дама з камеліями», що ліг в основу опери Джузеппе Верді «Травіата», і роман Анрі Мюрже «Сцени з життя богеми», сюжет якого став лібрето опери «Богема» Джакомо Пуччіні. У них героїні Віолетта і Мімі страждають від нерозділеного кохання, внаслідок чого в них розвиваються сухоти.

Але вже в кінці ХІХ століття стало відомо, що туберкульоз – це інфекційне захворювання, яке викликається паличкою Коха. Так у творі «Шагренева шкіра» Оноре де Бальзак описує фізичні страждання Рафаеля, хворого на туберкульоз.

Леся Українка вела мужню боротьбу із своєю недугою. «З десяти років я почала вести «війну тридцятилітню» з хворобою»,- говорила поетеса.

Туберкульоз не зміг зламати сили Лесиного духу, адже вона встигла залишити по собі літературні шедеври.
Проблема туберкульозу знайшла відображення і у живописі, зокрема у «Дамі з камеліями» Едуарда В’єно, «Народженні Венери» Сандро Боттічеллі,

«Останній весні» Михайла Клодта, «Хворій дівчинці» Едварда Мунка та інших. Всі вони, створюючи свої полотна, відтворювали зовнішні ознаки важкої хвороби.

ДЖЕРЕЛО