На території заповідника-музею “Хутір Надія” відкрили музейно-театральний простір (ФОТО)

На Кіровоградщині на території заповідника музею Івана Тобілевича “Хутір Надія” сьогодні, 14 травня, відкрили музейно-театральний простір та презентували нову концепцію роботи музею. Окрім того, відвідувачам представили краєзнавчо-туристичне видання “Тобілевичі” та туристичний путівник “Хутір Надія”. На презентації побували і журналісти Точки доступу.

Заповідник-музей Івана Тобілевича “Хутір Надія”

Заповідник-музей Івана Тобілевича (Карпенка-Карого) “Хутір Надія” – одна з найбільш унікальних історико-культурних пам’яток України – філія Центральноукраїнського обласного краєзнавчого музею.

Садиба “Хутір Надія” заснована у 1871 році класиком української літератури, драматургом і театральним діячем Іваном Тобілевичем на землі, що дісталася у спадщину його дружині, Надії Тарковській. Саме на спомин про неї Іван Тобілевич дав назву садибі, яка стала родинним гніздом і його творчою майстернею. Спочатку сім’я Тобілевичів вела тут власне господарство. З того часу збереглися “батьківська хата” і стара чумацька криниця, жіноча та чоловічі купальні.

На хуторі Надія Іван Тобілевич написав 11 п’єс із 18, які увійшли в золотий фонд національної класичної драматургії. Це “Сто тисяч”, “Хазяїн”, “Сава Чалий”, “Гандзя”, “Батькова казка”, “Гріх і покаяння”, “Паливода XVIII століття” та інші.

Справжня окраса “Хутора Надія” – столітні дуби. Іван Тобілевич пропонував кожному своєму гостю посадити дерево. Свого часу тут посадили по дубку Михайло Старицький, Марко Кропивницький, Марія Заньковецька, Панас Саксаганський, Максим Рильський та багато інших відомих людей.

Оновлення концепції заповідника-музею “Хутір Надія”

Директор Центральноукраїнського обласного музею Борис Шевченко говорить, що театральна історія – це те, чим Кіровоградщина вирізнається з-поміж інших регіонів нашої країни. Відкриття нового музейно-театрального простору – це новий крок в розвитку заповідника-музею “Хутір Надія”. Так, відтепер у просторі обладнали зручну конференц-залу та музейні кімнати, у яких оновлюватимуть експозиції.

Борис Шевченко зазначив, що через брак системної роботи, на жаль, туристи мало знають про цікаві туристичні локації області, такі як – “Хутір Надія”, музейно-природний заповідник “Тобілевичі”, історико-архітектурний заповідник у селі Розумівка. Тому наразі гостро постало питання розробки оновленої концепції роботи та популяризації цих туристичних магнітів. Так, оновленим гаслом заповідника-музею стали такі слова : “Хутір Надія” – це місце, де славетна історія поєднується з чарівною природою”, тут поєднуватимуть традиції та сучасність. Музейні працівники виділяють три складові заповідника-музею:

Власне, ландшафт, природні локації – кленова та дубові алеї, рукотворне озеро, неймовірні краєвиди, на фоні яких можна зробити гарні фото.

Меморіальна частина – будинок Тобілевичів, нині там функціонує музей з унікальною колекцією предметів старовини, “батьківська хата”, збудована у 1971 році, комплекс поховань родини Тобілевичів, розташований на місцевому цвинтарі.

Музейно-театральний простір – конференц-зала, у якій можна провести заходи та змінні виставки, присвячені українському театру.

Ми живемо в умовах російсько-української війни, яка вже триває понад 10 років. Зараз важливо розвивати культурні об’єкти, в межах своїх можливостей, – зазначив Борис Шевченко.

Також відвідувачам презентували краєзнавчо-туристичне видання “Тобілевичі” та туристичний путівник “Хутір Надія”, який розробив Андрій Домаранський. Придбати обидва видання можна безпосередньо на території заповідника-музею або в інших філіях краєзнавчого музею.